Модернізм в українській літературі

Характерним для модернізму є пристрасть до зображення дійсності як абсурду й хаосу; особистість подається в контексті відчуження її від соціуму, закони якого сприймаються нею як такі, що є ірраціональними та алогічними, і не пізнаються.


Олена Ляуфлер (О. Кобилянська повість "Людина") усталених міщанських традицій не сприймає, бо згідно цих традицій жінка має бути тільки прикрасою чоловіка; у повісті змальовано особистість та її боротьба за право бути людиною - тож цей твір належить до модернізму. В українській літературі Ольга Кобилянська є один із перших представників модернізму. Також до модерністів належать М. Коцюбинський, Леся Українка, І. Франко та інші.

Модернізм має такі течії: неокласицизм, неоромантизм, імпресіонізм, символізм, футуризм, експресіонізм. У подальшій своїй творчості О. Кобилянська тяжіла до неоромантизму й символізму, що пов'язаний з мужнім гуманізмом. Автори неоромантичних творів прагнули змін у стилі й житті, тому вони відмовлялися від психології накопичування та лицемірства вікторіанської моралі. Сильна особистість , що перед усім намагається наблизити дійсність до мрії - герой неоромантичного твору.

Джерело інформації